З Новим роком 2024

Минулі роки видались надскладним, але незважаючи ні на що, Ми вистояли! Не втратили віри та мужності. Натомість стали незламними та нездоланними. Для кожного з нас найголовнішими цінностями стали мирне небо над головою, незалежність та свобода нашого народу, яку ми виборюємо щодня. Отже, нехай у Новому році у Ваших домівках завжди панує тепло та затишок, а Ваша плідне навчання буде надійною запорукою щасливого майбутнього! Бажаю Вам міцного здоров’я, особистого щастя та мирного неба над усією Україною! Нехай серце завжди пишається нашою великою нацією, а душа щиро дякує українським героям за можливість прокидатися вранці з надією на світле майбутнє.

Нехай 2024 рік Україна зустрічає впевнено рухаючись уперед до нашої Перемоги. Щиро зичу, щоб в новому році закінчилось безкінечне 24 лютого 2022. Нехай прийдешній рік буде ознаменований упевненою Перемогою Україні і стійким миром.

Зимові правила безпеки

Зимові канікули — пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам 'ятати про безпечну поведінку. Узимку навколо чатує не менше небезпек, ніж улітку: вибухонебезпечні предмети, що можуть ховатися під снігом, крига на водоймах, неосвітлені дороги, ожеледиця, бурульки. Щоб уберегти дітей від небезпек, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з ДСНС і МВС України знайомлять підлітків із правилами безпечної поведінки взимку

Академічна доброчесність – шлях до успіху!

кадемічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень. Закон України «Про освіту»

Кожен здобувач освіти зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності, яка реалізується через такі компоненти: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для учнів із ООП враховуються їхні індивідуальні потреби та можливості). Індивідуальне завдання має бути виконано особисто школярем, групові завдання – лише визначеною групою учнів, без втручання інших осіб; посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. Порушеннями академічної доброчесності учнями визначено: академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження та/або відтворення опублікованих текстів інших авторів без зазначення авторства; самоплагіат – часткове або повне оприлюднення власних раніше отриманих результатів як нових; фабрикація – вигадування даних чи фактів; фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних; списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; хабарництво – надання чи пропозиція щодо надання благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного працівника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання; використання під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів; проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб. За порушення академічної доброчесності школярі можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо); повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми; позбавлення академічної стипендії; позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання. Рішення про притягнення до академічної відповідальності учня може приймати вчитель, який виявив порушення, або педагогічна рада відповідно до внутрішніх положень закладу освіти. Слід зазначити, що таке рішення може бути оскаржено здобувачем освіти у відповідному порядку. Види застосованої академічної відповідальності мають бути співмірними із вчиненими порушеннями учнів, за одне порушення може бути застосовано лише один із них.

З Днем Збройних сил України!

Щороку День Збройних сил України відзначається 6 грудня. Цьому святу зажди приділяли багато уваги, гордості та шани. З початком повномасштабного вторгнення воно набрало куди більших сенсів. ЗСУ — наш надійний захист та опора. Найкращі українці виборюють незалежність та цілісність України. В День Збройних сил України за традицією проводяться виставки військової техніки та паради. Однак, останні два роки Україна відзначає цей день по-іншому.

Подякуймо нашим захисникам за те, що вони ціною власного життя боронять нашу країну. Завдяки їм ми маємо змогу пити каву зранку, прокидатися у своїх ліжках та спокійно жити. Саме завдяки ЗСУ ми маємо змогу святкувати важливі події, бути поруч зі своїми близькими. Тому, велика їм подяка, шана та гордість.

ВСЕУКРАЇНСЬКА КАМПАНІЯ «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Булінг (цькування) – дії учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві. Такі дії вчиняються стосовно дитини чи дитиною стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого може бути заподіяна шкода психічному чи фізичному здоров’ю потерпілого. Булінг може здійснюватись також із застосуванням засобів електронних комунікацій. ЮНІСЕФ визначає булінг (від анг. to bull – переслідувати) як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, яка призводить до цькування дитини іншою дитиною чи групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили.

День пам’яті жертв Голодомору

Традиційно кожної четвертої суботи листопада в Україні вшановують жертв Голодомору 1932-33 років. Цьогоріч ця дата припадає на 25 листопада. Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, цьогоріч символом акції з вшанування жертв Голодомору стала окопна свічка, адже живий вогонь – це символ пам'яті, тепло і надія. До Дня пам’яті жертв Голодомору Інститут нацпам’яті ініціював акцію "Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну". Там закликають українців зігріти своїм теплом і підтримати тих, хто зараз протистоїть ворогу на передовій.

В бібліотеці нашоїшколи створено тематичну книжкову виставку до Дня пам’яті жертв Голодомору. В експозиції представлені книги спогадів людей, які пережили трагедію. Тут містяться велика кількість фотографій та іншого ілюстративного матеріалу. Цей виставковий проєкт – данина пам’яті мільйонів українців, які стали жертвами комуністичного режиму. Це реакція на те, що відбувається сьогодні. Це внесок в боротьбу, щоб непокаране зло з часом дістало справедливе покарання.

Також виставка про новітніх Героїв та Героїнь України які на різних фронтах та напрямках щоденно захищають Україну та український народ від рашистського режиму, збройних сил російської федерації.

2023 — День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи відзначається 21 листопада згідно з указом президента України No872/2014 від 13.11.2014 року. Цей день установлено "з метою збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору". 10 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними. Запровадження Дня Гідності та Свободи на державному рівні є свідченням визнання важливості цих цінностей як наріжних для українського суспільства.

День української писемності та мови

Щороку восени відзначають День української писемності та мови — у пам'ять про святого Нестора Літописця. Цьогоріч ми вперше відзначаємо його в іншу дату — 27 жовтня

Коли й навіщо з'явився День української писемності та мови Свято започаткували 6 листопада 1997 року. Тодішній президент України Леонід Кучма підтримав ініціативу громадських організацій та видав указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови". До 2023 року його відзначали 9 листопада — у день вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця — за юліанським календарем, за яким церква жила донедавна. Щороку в Україні, зокрема в культурних закладах, бібліотеках, в школах та вишах цього дня проводять серії заходів. Свято нагадує про давність української мови, яка є єдиною державною, про історію її абетки, розповідає про розвиток української писемності, та й загалом популяризує українську мову в Україні та за кордоном.

Осінні канікули в Україні 2023

Осінь – золота пора року, сповнена магії кольорів і запахів. Це час, коли учні отримують свою першу паузу у навчальному році, щоб набратися сил перед зимовим марафоном занять. Осінні канікули є невід’ємною частиною шкільного життя в Україні, і вони завжди приносять з собою радість, спокій та можливість відпочити.

Де і як провести осінні шкільні канікули Осінні канікули – чудова можливість для учнів відпочити після перших місяців навчання. І хоча канікули не такі тривалі, як літні, вони все одно можуть стати незабутніми, якщо правильно спланувати цей час. Ось кілька ідей, де і як можна провести осінні шкільні канікули в Україні: 1. Подорож по Україні: У нашій країні безліч чудових місць, які варто відвідати. Осінь в Карпатах або на Поліссі неймовірно красива. Якщо ви шукаєте пригод, обирайте активний відпочинок: піший туризм, велосипедні прогулянки або катання на каное. 2. Міські розваги: Великі міста, такі як Київ, Львів, Одеса, чи Харків, пропонують чимало заходів для дітей: від майстер-класів та екскурсій до тематичних парків і квестів. Але будьте уважні. Звертайте увагу на останні новини, бо ось наприклад останнім часом їхати на канікули до південного міста, Одеси трохи небезпечно із-за повітряних тривог. 3. Освітні програми: Деякі організації або освітні центри пропонують короткострокові освітні курси чи майстер-класи, які допоможуть учням розвивати свої навички та здібності. 4. Сімейний відпочинок: Якщо ви не хочете далеко їхати, просто сплануйте цікаві сімейні активності неподалік від дому: пікнік у парку, відвідування місцевого музею або прогулянка лісом. 5. Творчість удома: Для тих, хто вважає, що відпочинок – це можливість зосередитися на своїх захопленнях, осінні канікули можуть стати часом для розвитку творчих здібностей: малювання, рукоділля, музика чи літературне творчество. 6. Волонтерство: Для старших учнів це чудова можливість долучитися до волонтерських проектів і допомагати тим, хто цього потребує. Запам’ятайте, що найголовніше – це отримувати задоволення від відпочинку і набиратися нових сил для майбутніх досягнень у навчанні. Незалежно від того, де і як ви вирішите провести свої канікули, головне – це якісно відпочити і отримати позитивні емоції. Пам’ятка на осінні канікули 2023

Телевізійний урок «Всеукраїнський урок єдності»

Національний проєкт з медіаграмотності МКІП «Фільтр» та Суспільне організовують Всеукраїнський урок єдності для школярів 5-11 класів, їхніх батьків та вчителів з усієї України! 16 лютого 2022 року Фільтр вперше ініціював Всеукраїнський урок з медіаграмотності, до якого долучилася вся країна. Виклики, з якими ми зіштовхнулися вже за лічені дні, показали, що єдність — запорука нашої боротьби. Вміння не вестися на маніпуляції та протидіяти дезінформації допомагають зберегти єдність.

Всеукраїнський урок з медіаграмотності реалізовується національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики та Суспільне Мовлення за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії.

День захисників України 2023

День пам’яті трагедії Бабиного Яру

Бабин Яр - одне з всесвітньо відомих місць трагедій, які стали символом Голокосту, урочище на північно-західній околиці Києва. За два дні 29 та 30 вересня 1941-го року, по офіційним історичними свідченням, там розстріляли майже 34 тисячі євреїв. З інших джерел лише за 5 днів нацисти розстріляли там майже 150 тисяч українських євреїв. Це були не лише жителі Києва, а і біженці з окупованих українських регіонів, що прибули до міста у надії на порятунок. Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації. Цей злочин тривав майже 103 тижні щовівторка і щоп’ятниці, як годинник.

Під час німецької окупації Києва у 1941—1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами за етнічною ознакою — євреїв та циган, мирного населення і радянських військовополонених, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів Організації Українських Націоналістів (переважно членів ОУН-м), заручників, психічнохворих, «саботажників» і порушників комендантської години та тих, хто чимось не догодив владі "вищої раси", яка будувала свій "арійський мир". Ось декілька встановлених фактів: зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка (за деякими даними частина з футболістів були членами НКВД, що і стало причиною розстрілу), що дало привід для створення після війни легенди про так званий «матч смерті». У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі, згідно з висновками спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва, наводилася лише приблизна оцінка - близько 100 тисяч осіб. У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб.

Зі святом 1 вересня! З Днем знань!

Доpогі мої українці, одинадцятикласники, дороcлі громадяни нашої квітучої країни. Сьогодні ви знову, як і сотні тисяч школяpів нашої деpжави вже вкотре розпочинаєте вкрай важливу і потрібну справу: накопичуєте знання, щоб стати впевненими, оcвіченими, здібними і творчими людьми, які обов'язково допоможуть нашій Україні з честю пройти нелегкі випробування, що випали на її долю і зайняти достойне місце у світі. Упевнена, що зерна науки зростуть у ваших юних душах урожаєм мудрості та натхнення. Нехай світлим, радісним і плідним буде кожен ваш день, кожен крок. Слава Україні!

ЛІЗО, ХОДИ ДОДОМУ!

Навчальні фільми про права людини з колекції Польської Гельсінської спілки з прав людини

Маленька Ліза постійно кудись тікає. Її життя похмуре й жорстоке, тому вона шукає прихистку в природи, де в неї свій світ – там панують ігри, музика й магія. В дівчинки настільки багата уява, що вона примудряється переживати нескінченні запої батьків. Найбільш приголомшливим у цьому фільмі є те, що він дозволяє усвідомити жах ситуації, але не піддатися темряві гнітючих подій на екрані. У стрічці немає спроб подати якийсь соціологічний зріз – це радше результат бажання якомога правдивіше зафіксувати дорослий світ крізь незіпсутість дитячого сприйняття. Подібно до ранніх фільмів Лінн Ремзі, ця робота стала однією із найпрекрасніших творів про дитинство.

Літні канікули під час війни. Пам'ятка для учнів і батьків

Вже зовсім скоро розпочнуться літні канікули. Як завжди, кожен з вас про- веде їх по-різному. Подорожі, екскурсії, водойми, походи, багато друзів - все це чекає на вас влітку. Ми, педагоги, бажаємо усім гарного відпочинку, яскравих вражень, незабутніх зустрічей, захоплюючих мандрівок! Але також закликаємо вас завжди пам`ятати елементарні правила безпеки, щоб літній відпочинок не був зіпсований!

Зі святом Останнього дзвоника!

Шановні друзі! Ось і прийшов той час, на який всі ви так довго чекали. Для вас пролунає останній дзвоник. Малечі він сповістить про те, що настала чудова пора - літні канікули. Хочу побажати, щоб вони були незабутні, веселі та цікаві. Знаю, що восени, коли ви повернетесь за шкільні парти, буде про що розповісти друзям. Для випускників цей останній дзвоник буде трошки сумним, тому що він сповістить про розставання з дитинством і про те, що вже завтра настане доросле життя. Я дуже хочу, щоб всі молоді люди вступили до тих навчальних закладів, які вони для себе обрали, отримали гарну сучасну освіту і улюблену професію. Впевнена, що всі ми - батьки та вчителі - пишатимемося вашими досягненнями. А вчителям і батькам я хочу побажати в цей день мудрості та терпіння. Виховувати та навчати дітей важко, кажуть, що це іноді невдячна справа, але я вірю, що наші діти нас не підведуть. І своїми справами доведуть, що українці - найінтелектуальніша та найрозумніша нація. Успіхів вам та натхнення!

З днем вишиванки 2023!

Вітаю з чудовим святом самобутньої, неповторної, барвистої української культури - з Днем вишиванки. Вона символізує зв’язок поколінь, будить високі патріотичні почуття в серці кожного українця. Бажаю укріплення української ідентичності заради процвітання нашої країни.

Зі святом, з Днем вишиванки! Українські традиції - одні з найкрасивіших в світі. І в наших з вами силах поширити їх, розповісти про них всьому. Одягайте свої вишиванки і нехай весь світ побачить, як прекрасна наша Україна і її символи!

Виховна година "Формування стресостійкості у здобувачів освіти в умовах воєнного стану"

Людина — живий організм, що прагне зберігати стабільність у постійно змінюваних умовах довкілля. Стрес — це природна реакція організму на подразник, яка допомагає нам впоратися з мінливістю середовища, щоб повертати своє життя до стабільності. У стресовій ситуації відбуваються зміни на фізіологічному рівні, відповідно на психоемоційному — виникає багато енергії для долання подразника. Як заспокоїти себе? Дякуємо практичному психологу школи Софії Андріївні за цікаву зустріч та дієві поради.

8 травня Україна відзначатиме День памʼяті та примирення за європейською традицією. Символом залишається мак памʼяті

Друга світова війна, яка тривала з 1939 до 1945 року, була одним із найкривавіших та найбільших збройних конфліктів в історії людства. Участь у ній брали понад 60 держав. Бойовими діями були охоплені Європа та Східна Азія, Африка й Близький Схід, Атлантика і Тихий океан. Загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Україна була одним з основних полів битв Другої світової війни, і простором, де тоталітарні режими – нацистський і радянський – вчиняли масові злочини. Відзначати День памʼяті та примирення 8 травня – європейська традиція памʼятання про Другу світову війну, яку українська держава послідовно впроваджує після Революції гідності. Це означає, що ми вшановуємо всіх, хто боровся з нацизмом, та всіх жертв, беремо до уваги всі аспекти війни, акцентуємо на її людському вимірі та завданих стражданнях. Другий рік поспіль українці проводять цю памʼятну дату в умовах сучасної повномасштабної війни Росії проти України, яку називають найбільшою війною в Європі з часів Другої світової. Чимало жахіть війни, які раніше асоціювалися з останнім глобальним конфліктом, стали реальністю в Україні внаслідок воєнних злочинів російської армії та керівництва РФ. Сучасна повномасштабна війна вплинула й на ставлення до памʼяті про Другу світову. Згідно з опитуванням, яке провів Київський міжнародний інститут соціології в січні 2023 року, 62% українців підтримують відзначення саме Дня памʼяті та примирення 8 травня. Підтримка відзначення 9 травня як Дня перемоги над нацизмом скоротилася до 22%. Також 62% вважають, що необхідно вшановувати всіх, хто загинув чи постраждав у Другій світовій війні. Абсолютна більшість – 85% вважає Радянський Союз відповідальним та співпричетним до розв'язання Другої світової війни. З 2014 року символом памʼяті про Другу світову війну є червоний мак. Український інститут національної памʼяті заохочує використовувати «мак памʼяті» під час меморіальних заходів та у візуальних матеріалах на тему Другої світової. Мак є визнаним у світі символом памʼяті за загиблими у битвах з часів Першої світової війни. Візуальний образ маку памʼяті, який використовується в Україні, розробив у 2014 році харківський дизайнер Сергій Мішакін з ініціативи Українського інституту національної памʼяті та Національної телекомпанії України.

Чорнобиля гіркий полин: 37 річниця з дня аварії на ЧАЕС

Щорічно 26 квітня відзначаються День чорнобильської трагедії, Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. В цей день ми висловлюємо щирі слова подяки та засвідчуємо свою шану за героїзм усім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: пожежникам, експлуатаційному персоналу станції, військовослужбовцям, будівельникам, ученим, медикам. Ці прості люди, ступивши назустріч неприборканому смертоносному лиху, поклали своє життя і здоров’я, щоб порятувавши не лише Україну, але й всю планету. Подвиг тисяч українців, серед них і звягелян, став символом мужності, самовідданості й жертовності в ім’я Батьківщини. Біль, тривога та уроки Чорнобиля навічно залишаються в наших серцях. Низький уклін ліквідаторам аварії. Вічна пам’ять тим, хто вже не з нами. Щира подяка всім, хто продовжує працювати на АЕС в умовах воєнного стану. Наразі Україна боронить землю від держави-терориста, яка вдається до підступних провокацій та ядерного шантажу, і своїми діями знову наражає світ на небезпеку і жахіття радіаційної катастрофи. Українці вже вкотре стоять на сторожі безпеки усього світу. Слава Україні. Слава її Героям!

22 квітня – Міжнародний день Землі

22 квітня – Всесвітній День Землі

свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем. Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева. Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події. den zemli2Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху. Для забезпечення істотного поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щороку у квітні–травні протягом місяця проводять заходи з озеленення та благоустрою територій.

Проект "Карта професій"

КАРТА ПРОФЕСІЙ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Центр «Розвиток КСВ», платформа Career Hub за підтримки компаній BAKOTECH та SAP представляють Карту професій у сфері інформаційних технологій. Це комплект матеріалів: інформаційного буклету та занять для учнів 5-11 класів, які допоможуть дізнатися про професії, навички, та необхідні кроки для побудови успішної кар’єри у сфері ІТ. Буклети стануть у нагоді учням та батькам для свідомого вибору професії, а заняття допоможуть вчителям проводити ефективну профорієнтаційну роботу у школі.

Дивіться інтерактивний урок, щоб дізнатись правила безпечної поведніки.

Як відрізняти вибухонебезпечні предмети, де вони можуть приховуватись, які знаки про них попереджають та які правила безпечної поведінки потрібно вживати, якщо побачив міну чи боєприпас. ЮНІСЕФ розробив цей урок спільно з ДСНС України, Міністерством освіти та науки України, Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Національною поліцією. А також у співпраці з експертами з мінної безпеки, методистом та дитячим психологом Світланою Ройз.

Правила поведінки цивільного населення під час війни, військового стану.

10 березня – День Державного Гімну України

Державний Гімн України – один з головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Його офіційна музична редакція була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року. 10 березня для Дня Державного гімну був обраний як день, в який вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в 1865 році в Перемишлі (Польща). Ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка. Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського був записаний на платівку в Кельнському відділенні «Грамофона» у жовтні 1910 р. Зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за свободу.

9 березня ми відзначаємо 209 річницю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Образ Шевченка переживає трансформацією разом з нашою історією — від вусаня у кожусі і прогресивного творця та активіста до мужнього і безстрашного воїна. Його слова також воюють та надихають українців і в тилу, і на передовій.

День народження Шевченка зустрічаємо у протистоянні московській навалі. Вже більше року йде війна, і Тарас Шевченко також воює. «Борітеся — поборете!» стало гаслом українців. Поетове слово звучить з вуст наших бійців, додає сил для протистояння.

Роль книги в житті людини

Книга супроводжує людину протягом усього життя: перші книги — альбоми казок, розмальованки, перші дитячі вірші. Ми полюбили їх, а через них почали звертатися до інших книг. Книги — наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають нам невідоме. А тому роль книги в житті людини дуже велика: своїй грамотності, освіченості ми зобов'язані книзі. Вона вчить нас. бути чесними, працьовитими, любити свій край, поважати людей.

В Україні 26 лютого відзначають День спротиву російській окупації Криму

Дев'ять років тому диверсійні групи рф почали спроби захопити Крим. 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України. Наступного дня, о 5-й ранку до урядових будівель АРК увійшли регулярні військові формування рф. 26 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ №58/2020 "Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”.

Як повідомляє представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у Фейсбуці, кримчани протягом усіх дев’яти років боролися проти окупації півострова і продовжують це робити. «Спротив не покидав окупований півострів протягом 9-ти років. Від мітингів до одиничних демонстрацій, від акцій протесту до героїчних вчинків українських військових, яким попри загрозу, вдавалося тримати оборону флоту та навіть забрати деяку військову техніку від загарбників. Це була не лише окупація, це був початок війни», - йдеться у повідомленні. Рік тому російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, і тепер увесь український народ мужньо відстоює свою свободу, спротив триває.

«Вистояли – переможемо!». Інформаційні матеріали до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну

24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році. Ключові повідомлення Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури». Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами в Донецькій та Луганській областях України. Путін намагався переконати світ, буцімто в Україні триває «громадянська війна». Останні 30 років Російська Федерація цілеспрямовано підживлювала імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й відпрацьовувала методи відновлення імперського проєкту. Проводила військові спецоперації під різними назвами – «інтернаціональна допомога», «примушування до миру», «внутрішній громадянський конфлікт», «операція з повернення до складу Росії», «визволення», «спеціальна військова операція». За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає. Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава й ідеологія рашизму, яку сповідує російський політикум, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню. На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики Москви. Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ. Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя. Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху. Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права, РФ прагне демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність демократичних країн та повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та колоніальних воєн. Замість сили права Москва прагне нав’язати світові право сили. Реалізація цього російського сценарію неминуче призведе до хаосу, воєн, конфліктів та глобальної нестабільності у світі. Враховуючи такі глобальні виклики, як зміна клімату, скорочення природних ресурсів, нестача продовольства, путінський сценарій поставить людство на межу катастрофи. Тому світ має об’єднатися – щоб зупинити Росію. Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу. Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує ще консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері. Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції. Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів. Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність. Вистояли – переможемо!

21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови

Міжнародний день рідної мови в Україні відзначають вже 22 роки поспіль. Це свято бере початок від трагічних подій 1952 року в Бангладеш. Останній місяць зими наповнений святами та знаковими датами. У вівторок, 21 лютого, в усьому світі відзначають Міжнародний день рідної мови. Розповімо вам трагічну історію як виникло таке свято та незвичайні факти про українську солов’їну мову, які ви могли не знати. Історія походження свята Історія свята офіційно розпочинається від 1999 року, коли ЮНЕСКО прийняла рішення підтримати мовне різноманіття у світі. Його заснування пов'язано з подією, що відбулася 21 лютого 1952 року в Бангладеші (Східний Пакистан). У цей день розстріляли місцевих протестувальників через їхнє бажання зберегти рідну мову. Оскільки влада країни визнала урду як єдину державну мову. Однак урду на той час розмовляли лише три відсотки населення. Натомість більшість жителів Східного Пакистану послуговувалися бенґальською мовою. Таким чином, протестувальники загинули, обороняючи рідну мову. З 1971 року, коли Східний Пакистан став незалежною державою, в цей день згадують вбитих протестувальників, які стали народними мучениками. З нагоди події, що сталася в Бангладеші, ЮНЕСКО затвердив 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. Свято розпочали відзначати у 2000 році. Тож цього року ми робитимемо це вже 22-й раз. До слова, за даними ЮНЕСКО сьогодні у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення. Цікаві та маловідомі факти про українську мову Багато хто чув, що українська визнана однією з найкрасивіших мов світу. Ось ще кілька фактів про нашу рідну мову: В українській мові налічується близько 256 тисяч слів. Українську мову намагалися заборонити багато разів — найчастіше називається число в 134 спроби заборони. Наша мова пережила 4 століття репресій і лінгвоциду. Найвідомішим документом про заборону української мови вважається Валуївський циркуляр, який мав русифікувати українців.Українська мова – єдина серед слов'янських мов, що зберегла кличний відмінок. Тому в нас є цілих сім відмінків. Особливістю української мови є наявність великої кількості зменшувально-пестливих форм. Найдовше слово має аж тридцять літер. Воно означає хімікат для боротьби зі шкідниками: "дихлордифенілтрихлорметилметан". Найбільша кількість слів в нашій мові розпочинається на літеру "п", а найменша – на літеру "ф". Складно сказати, коли точно зародилася українська мова, через малу кількість письмових знахідок. Існує версія про походження української мови в результаті розпаду давньоруської мови на українську, російську та білоруську. А деякі дослідники вважають, що українська походить від праслов'янської мови і почала формуватися за кілька тисячоліть до нашої ери. У 1933 році з українського правопису вилучили букву "ґ" з ідеологічних міркувань. Комуністи вважали, що українці за допомогою цієї літери намагаються наблизитися до західного стилю мови і віддаляються від російської мови. Максим Рильський і Павло Тичина безуспішно намагалися повернути "ґ" в абетку. Букву повернули в алфавіт в 1990 році .Дуже важливою частиною української мови є її діалекти - унікальні для кожного регіону. Разом з вивченням літературної норми української мови важливо також пам'ятати і зберігати особливості свого діалекту. Серед творів українською мовою найбільше перекладів має "Заповіт" Тараса Шевченка. Вірш переклали на 140 мов світу. Найпопулярнішою у світі піснею українського походження можна назвати різдвяну пісню "Щедрик". Іноземцям вона відома як "Carol of the bells". Серед українських слів найчастіше використовують іменник "рука", прикметник "великий", дієслово "бути" і займенник "він". Важливою частиною українського фольклору є народні казки. Найдавнішими українськими казками вважаються "Пан Коцький", "Солом'яний Бичок", "Котигорошко", "Дівчина і Місяць", "Ох", "Івасик-Телесик".

Небесна Сотня – перші герої російсько-української війни

У понеділок, 20 лютого, в Україні уже вдев`яте відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Як передає Укрінформ, цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні – українців, які загинули 9 років тому в центрі Києва, виборюючи право жити у вільній європейській державі. Юнаки, чоловіки, жінки. Свобода та Гідність – наші фундаментальні цінності, які ми, українці, захищали, відстоювали і будемо захищати і відстоювати завжди! До остаточної Перемоги над ворогом. Пам'ять про жертовність, героїзм і патріотизм Героїв Небесної Сотні додає нам наразі сил і впевненості в боротьбі з країною-агресором — росією. Український народ вистоїть і відстоїть демократичні цінності зараз. "Вічна пам'ять Небесній сотні. Вічна пам'ять усім, хто віддав життя за вільну Україну"

Правила безпеки для дітей під час війни

16 лютого в Україні святкують особливе свято — День єднання

День єднання вперше був запроваджений в Україні у 2022 році відповідно до указу президента Володимира Зеленського на тлі ескалації напруги на російсько-українському кордоні. У всіх містах України День єднання відзначатиметься підняттям та розгортанням державних прапорів, виконанням гімну, вишиванками на роботі, спеціальними уроками в школах та тематичними марафонами на українських телеканалах. Українці відзначають цей день по всій країні, демонструючи національні прапори та створюючи «живі ланцюги» єднання. Долучаймося до заходу! Підтримаймо країну в такий нелегкий час! Ми єдині - в єдності наша сила і наша перемога! Ми єдині - в єдності наша сила і наша перемога!

16 лютого український народ вже другий рік поспіль святкує День єднання України. Хай розум, воля і любов до рідного краю згуртовують нас для здійснення високої мети – процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України, надійної запоруки добробуту й щасливого життя її народу.

Конференція з профорієнтації учнів 10 класів